Осінь в Нью-Йорку: від спеки до снігу

Місто Великого Яблука восени чарівне і різнобарвне. Такою була осінь 2018 року

У Нью-Йорку є такий час, коли відчуваєш подих осені задовго до того, як з дерева впав перший жовтий листок.

⠀

Повітря стало прозорим, літо залишилося позаду. І одного разу ввечері, вперше за тривалий час, хочеться накритися теплою ковдрою.

© «Секс і місто»

Залежність від Нью-Йорка — це найкраща залежність 🗽!

Бруклін Брідж і вид на Даунтаун Манхеттена

В Нью-Йорк приїжджають не для того, щоб знову віднайти себе.

В Нью-Йорк приїжджають, щоб стати кимось іншим.

© Ліндсі Келк, «Я ❤️Нью-Йорк»

Дворики між хмарочосами. Мідтаун Манхеттена

У Нью-Йорку можливості незліченні.

© Елвін Брук Вайтс, «Це Нью-Йорк»

Собор Св. Патріка. П'ята Авеню

Один з плюсів життя в Нью-Йорку в тому, що не потрібно підсолоджувати свої почуття. © «Секс і місто»

Мідтаун Манхеттена

На цьому місці вже стоять великі різдвяні кулі

Бетонні джунглі, де народжуються мрії...

Немає нічого неможливого тепер,

Коли ти в Нью-Йорку!

Ці вулиці подарують тобі

досі невідомі відчуття,

Вогні міста надихнуть тебе.

Нью-Йорк, Нью-Йорк, Нью-Йорк!

© Jay-Z та Alicia Keys, «New York»

Погода, яка просто ідеально пасує Великому Яблуку: сонячно, трохи вітряно і чуть-чуть прохолодно.

Універмаг «Мейсіс». Бродвей Авеню

Дамбо. Район в Брукліні

Я ще не зустрічала гарбузиків, які б мені не подобались.

Як називаються люди, які не люблять Хелловін?

Зануди! Вони називаються зануди 🎃👻!

Майже сім років, з часу переїзду до Нью-Йорку, осінь асоціюється у мене з гарбузами. Жовтими, помаранчевими, білими в смужку, з пупирчиками, їстівними та декоративними 🎃

Восени на сходах красивих браунстоунів в старих районах Брукліна і Манхеттена з’являються гарбузи. І прикрашатимуть вони будинки, аж поки після Дня Подяки осінні декорації не почнуть змінювати на різдвяні...

Photo by @iwyndt

Нью-Йорк — місто вічного поспіху. А я тут навмисне уповільнюю крок і бачу багато цікавого.

Це, мабуть, єдине місто, яке насправді виглядає краще, ніж на поштових листівках.

© Мілош Форман, кінорежисер і сценарист, постановник кінокартин «Пролітаючи над гніздом зозулі», «Вальмон» та «Амадей»

Осінь — найзатишніша пора року.

Як приємно восени зробити собі кави, загорнутися в теплу ковдру і ненадовго сховатися від усіх, думаючи про щось своє, близьке і приємне.

Парк Авеню

Нью-Йорк цілком підходить для людини, яка надає перевагу самотності.

Найзручніше в цьому сенсі місто, де без жодних зусиль відразу відчуєш себе самотнім і нікому не потрібним.

© Ірвін Шоу, «Нічний портьє»

Аппер Іст Сайд

Взагалі Нью-Йорк цікавий тим, що там є все.

© Ільф і Петров, «Одноповерхова Америка»

Кажуть, жовтий — колір дива, колір щастя і удачі...

Коли я в Нью-Йорку, я просто хочу гуляти вулицями і відчувати це. Ніби я в кіно.

© Райан Адамс, американський співак, композитор

У Нью-Йорку здається, що немає понеділка, суботи чи неділі. Місто завжди рухається.

Нью-Йорк буде продовжувати рухатися з нами або без нас. І це є незмінним.

© Збірка есе про Нью-Йорк «Never can say goodbye»

З Івано-Франківська до Нью-Йорка

В Нью-Йорк приїжджають не для того, щоб віднайти себе. В Нью-Йорк приїжджають, щоб стати кимось іншим

«Пані та панове, наш літак здійснив посадку в аеропорту імені Джона Кеннеді в місті Нью-Йорк, температура повітря в Нью-Йорку +15 градусів Цельсія....». Одна валіза, ноутбук та квиток в один кінець. Це було 15 грудня 2011 року. За збігом обставин, мій син народився рівно за рік після того, як я прилетіла до Нью-Йорку. Тому 15 грудня — це моя особлива дата.

І вже сьомий рік я п'ю улюблену каву не у маленькому затишному Івано-Франківську, а у великому гамірному Нью-Йорку. І живу за нью-йоркським часом.

Нью-Йорк – неймовірне місто, яке я дуже люблю; місто, яке ніколи не спить; місто, яке не перестає дивувати. Мій Нью-Йорк, в якому я живу, інший, не такий, як на рекламних листівках. У моєму щоденному Нью-Йорку немає вишуканих мішелінівських ресторанів, немає модних бутиків та дорогих авто. Зате є різнокольорові сусіди, дитячі майданчики, звичайні магазини, брудне, але цікаве метро, американські школи, є історії з минулого Великого Яблука.

Є мій чоловік, який, якимось загадковим для мене чином, примудряється миритись з усіма моїми «родзинками» та примхами і готує мені смачні сніданки.

А ще є неймовірний хлопчик майже шести років. Наш син. Чотири роки тому дивний доктор в пенсне та з метеликом, вголос сказав те, про що я здогадувалась, але боялась вимовити: «Звичайно, вам є про що хвилюватись. У вашого сина – розлади аутичного спектру». Так Нью-Йорк став для мене ще й містом «у спектрі».

Як казала Керрі Бредшоу з одного з моїх улюблених серіалів «Секс і місто»: «Вселенський розум не завжди справедливий до нас, однак у нього відмінне почуття гумору». Саме так, з відмінним почуттям гумору, всесвіт відповів на мій запит мати надзвичайну дитину.

У мене було цілком успішне та комфортне життя з цікавою роботою та неймовірним оточенням. Я ніколи не уявляла, що буду домашньою мамою і не мліла при вигляді малюків у візочках. Ніколи не мріяла про переїзд закордон. Однак, тепер я живу на іншому континенті, не працюю і чудово себе при цьому почуваю :-)

Я не дуже дружу зі спортом. Я люблю каву та добре віскі або коньяк (інколи :-). Я не люблю йогу і медитації. Не маю сталих вподобань в музиці. А рінгтоном на моєму телефоні стоїть «Paint It Black» Ролінг Стоунз. Я не люблю різноманітних коучів та не вірю в тренінги з розкритття різних потенціалів: жіночого, особистого чи творчого. Я глибокий інтроверт і люблю бувати одна. Не люблю виступати на публіці. Зробити телефонний дзвінок — інколи для мене справжнє випробування. Втім, моя колишня робота передбачала постійне спілкування з людьми наживо. Я не люблю натовп. Але мені цікаві люди навколо. Я люблю за ними спостерігати.

Я не примхлива в побуті та невибаглива у їжі – стейк і салат мене цілком задовольняють. Хоча я вмію спекти яблучний пиріг і зробити голубці. Я ненавиджу шопінг, і щаслива з того, що маю можливість практично все купувати онлайн. Я люблю стримані офісні костюми та високі підбори, але джинси з кедами теж люблю, і тішуся, що тепер саме джинси і футболки складають основу мого гардеробу. Я люблю прасувати, але після переїзду до Сполучених Штатів майже нічого не прасую.

Я багато в чому хаотична, спонтанна та нетерпляча. Мені не вистачає вміння і терпіння розпланувати час та визначити пріоритети.Але тепер я не боюсь помилок і не соромлюсь їх. Хоча в деяких ситуаціях з минулого я би діяла зовсім інакше. Я неїдеальна мама, часом нестримана і непослідовна, яка все ще відрощує «дзен». І щось мені підказує, що цей процес безкінечний :-). Водночас, я вважаю свого 6-річного сина своїм найкращим вчителем та найкращим другом.

Як і раніше, я люблю тюльпани, океан, книги Стівена Кінга, фільми з Аль Пачіно та Ентоні Гопкінсом і американські серіали на медичну тематику, особливо про «геніального покидька» доктора Хауса.

Я знову визначаюсь, чим хочу займатись надалі. А поки роблю те, що приносить задоволення мені та, сподіваюсь, сподобається й вам. Я не даватиму порад, як адаптуватись за кордоном, як орендувати квартиру чи отримати водійські права. Для цього є багато хороших ресурсів, то ж я можу підказати, де цю інформацію можна знайти.

Натомість, я ділитимусь з вами історіями про старий Нью-Йорк, фото якого я можу розглядати годинами, та історіями про Нью-Йорк сучасний. Розповім, як змінилось моє життя за 7 років, та що мені в ньому подобається, а часом — й не дуже :-). Спробую привідкрити таємницю, як це — бути мамою дитини, яка мислить зовсім інакше.

Думаю, вам буде до вподоби жити разом зі мною за нью-йоркським часом.

Сім причин радіти осені

Мерзенна погода, хандра, втома, вічні застуди та червоні носи… Так часто описують осінь. І нічого з цього переліку немає восени в Нью-Йорку!

Тож для мене ця пора є значно кращою, ніж нью-йоркське літо. І я маю власні причини вважати, що з приходом осені в Нью-Йорку настає найкращий період року. 1. У спеки не залишилося жодних шансів

Нарешті вже можна вимкнути кондиціонер! Одягнути теплу піжаму. Відкрити навстіж вікна в спальні і перед ранком чути, як гудять пароходи в затоці. Можна зробити легенький макіяж і не хвилюватись, що він «попливе». Не буде «мамської» засмаги за формою футболок і шортів. Можна не боятись отримата сонячний опік навіть у відносно похмурий день. І не змінювати одяг тричі на день, бо кожного разу, повернувшись з вулиці, почуваєш себе, ніби був в сауні. 2. Восени можна дозволити собі дещо міцніше за холодну воду

Осінь — час для приготування зігріваючого глінтвейну. Або для 50 гр улюбленого коньяку. А влітку про таке і подумати було страшно!

3. Починається новий навчальний рік

Починається навчання. В жовтні у мене розпочався новий семестр. І нехай навчання тільки по суботах. І нехай це тільки заняття з англійської. Але це нові люди і цікаві історії. І неймовірний осінній Манхеттен. А ще — це нові ручки, олівці і блокнотики! А так як я — справжній канцелярський маніяк, то запах свіжої канцелярії для мене просто кайф. А ще ж є новий модний рюкзак :-).

Навчальний рік розпочався й для представників «next generation». І тепер я маю більше часу для себе і для текстів.

4. Наближаються свята

Восени час готуватися до Хелловіну та Дня подяки. І збирати красиві руді гарбузи, які перетворяться в моторошні ліхтарики. Або в добрі. Все залежить від того, як їх вирізати. Гарбузами прикрашають подвір’я та сходи будинків. Я дуже люблю красиві браунстоуни в старих кварталах Брукліна та Манхеттена, які прикрашені жовтими та оранжевими гарбузами. Вони стоятимуть там, аж поки після Дня подяки осінні декорації не почнуть змінюватись на різдвяні.

А також щороку ми приєднуємося до американської національної забави: поїдь на ферму і збери врожай. Крім гарбузів ми збираємо яблука, кольорову капусту і персики. І ще не трапилось жодного гарбузика, який би мені не сподобався!

5. Восени багато смачного

В цей час на розкладках з фруктами з’являються великі гранати і терпкувата хурма. Гарбузи використовуються не тільки для декорацій, а й для приголомшливих осінніх рецептів. Яблучний пиріг з корицею смакує осінніми вечорами найбільше. А вранішня філіжанка кави стає смачнющою, як ніколи раніше.

6. Восени завжди є воно! Листя!

В ньому можна бігати і стрибати, шурхотіти ногами. В нього можна лягати, закопуватися і фотографуватися. Ну то й що, що всі так роблять, і у вас вже є сотня таких знимків! Тепер це все можна робити разом з сином.

7. Осінь — найзатишніша пора року

Як приємно восени загорнутися в теплу ковдру і ненадовго сховатися від усіх, думаючи про щось своє, близьке і приємне. Сховатися, щоправда, вийде не більше, ніж на кілька годин. Поки зі школи не приїде маленький «чомучка». Можна, нарешті, почитати книгу, яку відкладала ще з весни. Чи подивитись новий, а може й старий, сезон улюбленого серіалу.

І якщо друзі запитують мене, коли найкраще відвідати Нью-Йорк, моя відповідь завжди однозначна — восени! Коли Нью-Йорк по-особливому привітний і поступово перетворюється на казкове різдвяне місто…